![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhYWPYL41OA7ApWs-wkyZ7UTwZjocc3WNfaocQvWKhjbtBsKbTsjGGxVCnLBvnlPZdnbg81MhilDOVOIhH5-PS-9Tn-M0uAYDPR9Et_enY_loSTTUKfus1TnoFe-YE4P-qHWNmKN8qQrMm_/s1600/-AmAkZ4DDdM%5B1%5D.jpg)
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjMKOXQdQgclWpwr_j3KVsSGo9Q2gaEQbI6p1wx6mGaEXFIX0BSX-jrNpzqhnKPsOOkyrw2z_xLO9AE2R_sQ3SZt-wP_8w5VZXa_hDS942fuKj2Hb3J9LEoHn9nsTZKdk2ex-yc8YpWF7Bb/s1600/6767788%5B1%5D.jpg)
Завжди славилася гостинністю і селянська хата і гуцульська колиба. Навіть козаки-запоржці лишали двері своїх осель відкритими для подорожніх, прошених і непрошених гостей, а на столі - паляниця хліба, дрібка солі, у закутку оберемок дров. З давніх-давен український народ над усе цінив хліб, сіль і честь. Хліб - то багатство, достаток, сіль - то гостинність і щирість, а честь - то людська гідність, за яку предки наші стояли, не маючи іноді ні шматка хліба, ні дрібки солі. І нам, спадкоємцям, заповідали стояти на тому. Всі ці заповіді особливо актуальні у наш непростий, буремний час. Сьогодні ми разом із дітьми намагалися
згадати народні традиції і правила
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEibKI9yIpnhuVSsfkbiEXWd30Ri94KOSoGND-f_V1KwngkHbgGr6LCqQNAghfN_oa_Of3VOlbynt9lx2Ocj5ks6tG9nN0HETjY_PvfD_iveqkuMptl8Ja_qWNb8d-3x4ihQppRQke58vNoD/s1600/CIMG5309.JPG)
української гостинності.